Зубчаста передача

Зу́бчаста переда́ча — механізм або частина механізму в складі якого є зубчасті колеса, що використовуються для зміни швидкості й напряму руху ведучої частини при відповідних змінах обертового моменту, коли необхідне точне відношення швидкостей ведучого і веденого вала в будь-який момент часу.
ДСТУ 3321-2003 визначає зубчастий передавач як «триланковий механізм, в якому дві рухомі ланки — зубчасті колеса, що утворюють із нерухомую ланкою обертову або поступну пару».
Зубчаста передача складається з ведучого (або декількох) зубчастого колеса, яке називаються шестернею, і веденого (або декількох) зубчастого колеса.

Основні переваги

1. Постійність передавального числа, яке залежить лише від числа зубів зубчастих коліс (u=z₂/z₁ , де u — передавальне число передачі; z₁, z₂ — число зубів відповідно ведучого та веденого зубчастих коліс).
2. Можливість передачі великих потужностей (до 50000 кВт).
3. Високий ККД (η = 0,97...0,985).
4. Малі габаритні розміри в порівнянні з іншими видами передач (фрикційними, пасовими та ін.).
5. Висока надійність та довговічність роботи.

Основні недоліки

1. Необхідність використання складного обладнання для виготовлення зубів передач.
2. Неможливість здійснення безступінчастого регулювання швидкості.
3. Робота зубчастого передавача супроводжується шумом, особливо на високих швидкостях. Зубчасті передавачі можуть бути джерелом вібрації.